Сталеплавильний шлак — це відходи, що утворюються в металургійній промисловості

Сталеплавильний шлак — це шлаковий відхід, що утворюється в металургійній промисловості, з продуктивністю від 8% до 15% виробництва сирої сталі. У 2012 році світовий скид сталеливарного шлаку становив приблизно 180 мільйонів тонн. Виробництво сталеливарного шлаку в Китаї стрімко зростає зі швидким розвитком сталеливарної промисловості. Тому все більше уваги приділяється обробці та використанню ресурсів шлакових відходів на металургійних підприємствах.

Національний план розвитку «Одинадцятого п’ятирічного плану» вказує на те, що повний рівень утилізації сталевих шлаків має перевищити 86%, в основному досягаючи «нульових викидів». Однак поточна ситуація повної утилізації в Китаї далека від плану, особливо коефіцієнт використання шлаку з конвертерної сталі, відомого як «нижчий цементний клінкер», становить лише 10%-20%. Сталевий шлак, що утворюється на вітчизняних металургійних підприємствах, не може бути своєчасно перероблений, що призводить до того, що велика кількість сталевого шлаку займає землю та забруднює навколишнє середовище. Однак сталевий шлак не є непридатним для використання твердим відходом, який містить велику кількість корисних компонентів, таких як шлакова сталь, оксид кальцію, заліза та оксид магнію. Таким чином, щоб створити економічні та екологічні вигоди для металургійних підприємств, необхідно та терміново вибрати відповідні процеси обробки та шляхи утилізації для збільшення вартості повторного використання сталеливарного шлаку.